Другий тур президентських виборів у Польщі: кандидати йдуть «ніздря у ніздрю»

Останній тиждень президентської кампанії у Польщі видався гарячим. Минулої неділі штаби обох кандидатів провели масові марші у Варшаві, наступного дня провладне видання написало, що Кароль Навроцький у молодості займався сутенерством, а 28 травня конгресмени-республіканці фактично звинуватили владу Польщі у незаконному фінансуванні кампанії Рафала Тшасковського.

Крім того, визначилися з підтримкою Тшасковського чи Навроцького кандидати, які не вийшли до другого туру. При цьому рейтинги фіналістів залишаються практично рівними, зі статистично незначною перевагою висуванця влади. Власне, їх результати і в першому турі не дуже відрізнялися: 18 травня за Тшасковського проголосували 31,36% виборців, за Навроцького – 29,54%.

Рівно за тиждень до другого туру, 25 травня, у Варшаві вперше з 1989 року відбулися одночасно два марші на підтримку кандидатів у президенти Польщі. У кожному з них взяло участь понад 100 тисяч осіб, при цьому прихильників Рафала Тшасковського було дещо більше – що й не дивно, адже він другий термін є мером столиці. З іншого боку, робота штабу Кароля Навроцького вочевидь дасть більш відчутний електоральний ефект, адже багато учасників його маршу прибули з різних регіонів Польщі.

В акції на підтримку Тшасковського, що пройшла під девізом «Великий марш патріотів», взяв участь і Нікушор Дан, який нещодавно здобув перемогу на виборах президента Румунії. Також на марші були присутні польський прем'єр Дональд Туск, віце-прем'єр та міністр національної оборони Владислав Косиняк-Камиш, а також голова Сейму Польщі Шимон Головня (у першому турі набрав 4,99%, посівши п'яте місце).

Учасники маршу, окрім прапорів Польщі, несли також прапори Євросоюзу та райдужні прапори ЛГБТК. Звучали заклики до «захисту демократії», «європейських реформ» та легалізації абортів, що Тшасковський обіцяє у разі перемоги. На марші масово роздавали банери із закликом вибрати, «у якій Польщі ти хочеш жити»: з одного боку – усміхнений Тшасковський зі своєю дружиною, з іншого – Навроцький у фашистській формі, а з-за його спини виглядає Путін.

Прихильники Кароля Навроцького назвали свою акцію "Великим маршем за Польщу". Більшість його учасників складали прихильники опозиційної консервативної партії «Право та Справедливість» (ПіС) на чолі з її лідером Ярославом Качинським – адже ПіС офіційно підтримує Навроцького, який формально є незалежним кандидатом. На марші були лише прапори Польщі, там виконували патріотичні та релігійні пісні, багато хто тримав плакати проти імміграції. Учасники маршу також засуджували надання допомоги українським біженцям і виступали проти відмови польської влади від своїх повноважень на користь Брюсселя.

Незважаючи на поляризацію польського суспільства на дві практично рівні частини, що проявилася у Варшаві, і різкі заяви прихильників обох кандидатів, марші пройшли без інцидентів. Столична поліція повідомила, що порушень громадського порядку не було зафіксовано.

Проте вже наступного дня команда Туска-Тшасковського вирішила посилити поляризацію. Близький до прем'єра і мера Варшави портал Onet.pl 26 травня опублікував матеріал, у якому з посиланням на анонімних свідків (які нібито готові свідчити в суді) стверджувалося: Кароль Навроцький, який у студентські роки підробляв охоронцем у «Гранд Готелі» в Сопоті, був залучений до процесу постачання повій гостям готелю.

Перекази цієї публікації з принизливими коментарями провладних експертів на адресу Навроцького моментально розійшлися у більшості польських ЗМІ, які нині підконтрольні уряду Туска. Жодних сумнівів у правдивості звинувачень там не допускалося, і лише опозиційні ЗМІ поставили риторичне питання: Кароль Навроцький з 2009 року перебуває на державній службі – невже відповідні органи раніше не знали про його нібито темне минуле, тим більше, що до 2015 року Польщею правили Туск і Ко? При цьому у 2017-2021 роках Навроцький був директором державного музею Другої світової війни у ​​Гданську, а 2021-го Сейм затвердив його на посаді директора Інституту національної пам'яті (фактично це ранг міністра).

Варто зазначити, що юристи порталу Onet.pl намагалися спровокувати штаб Навроцького подати проти цього ЗМІ позов у ​​рамках виборчої кампанії, який має бути розглянутий у строк до 24 години. Зважаючи на повну підконтрольність польських судів виконавчій владі, результат такого процесу можна було передбачити – судді не знайшли б у публікації порушень закону. Це дало б можливість команді Тшасковського перед другим туром заявляти: мовляв, суд підтвердив, що Навроцький був сутенером.

Однак Кароль Навроцький у день публікації просто назвав її брехнею від початку і до кінця, заявивши, що головна проблема Польщі – це політична проституція, про що свідчать дії його опонентів із влади. Позов до суду проти порталу Навроцький подав приватно лише 27 травня, вже після того, як його публічно підтримав Славомір Ментцен, який посів третє місце в першому турі (14,8% голосів). Навроцький також зажадав від суду розпочати розслідування щодо Onet.pl у рамках приватного обвинувального акту (у Польщі розслідування може ініціювати не лише прокуратура, а й особа, яка вважає свої права порушеною).

Польські коментатори відзначили, що звинувачення на адресу опозиціонера з боку провладних ЗМІ практично не вплинули на симпатії польських виборців. Згідно з опублікованими 29 травня результатами опитування компанії IPSOS, Тшасковський може розраховувати на 48% голосів, 47% респондентів хочуть проголосувати за Навроцького, а 5% не визначились. Соціологи спеціально зазначили, що похибка дослідження становить +/- 3 відсотки, тому неможливо вказати, хто стане фаворитом у недільному голосуванні. При цьому опитування проводилося 27-28 травня, тобто після згаданої публікації Onet.pl.

Аналітики самого порталу Onet.pl в опублікованому 30 травня редакційному прогнозі (без посилань на опитування) у другому турі дають Рафалу Тшасковському 50,1% голосів, а Каролю Навроцькому – 49,9%. На їхню думку, ключовою умовою буде явка: якщо вона перевищить 70%, переможе Тшасковський, якщо буде менше – місце у президентському палаці займе Навроцький.

Обидва кандидати перед другим туром мають певний резерв голосів. Зокрема, опитування IPSOS не враховує позиції правопопулістського кандидата Гжегожа Брауна, який у першому турі несподівано посів четверте місце, отримавши 6,34% голосів. Браун 29 травня заявив, що сам проголосує за Навроцького. Він сказав, що це «ключова інформація, яка мало що змінить чи взагалі нічого не змінить у планах більшості його виборців». «Бо здебільшого їм не потрібні були жодні рекомендації з мого боку», – додав Браун. Хоча лише 45% виборців Брауна збираються прийти на виборчі дільниці 1 червня, проте переважна більшість із них підтримує саме Навроцького.

На користь кандидата-консерватора і реальний розклад голосів у першому турі виборів. 18 травня за Навроцького, Ментцена, Брауна та низку правих позасистемних кандидатів проголосували 10 мільйонів 481 тисяча поляків (53,5%), а за Тшасковського, Головню та кількох лівих кандидатів – 9 мільйонів 123 тисячі (46,5%).

З іншого боку, перед другим туром ліволіберальні виборці мобілізованіші, 92% з них заявили, що візьмуть участь у голосуванні 1 червня, а ось серед прихильників правих поглядів цей показник становить лише 81%. Прихильники Тшасковського також більш лояльні до свого кандидата, його підтримують 93% ліволібералів, тоді як Навроцького – 88% правих виборців з першого туру.

Варто також врахувати, що 1 червня на виборчі дільниці з'являться виборці, які не голосували у першому турі (таких було 9 мільйонів 562 тисячі), але тепер збираються на вибори. За даними опитування IPSOS, йдеться про приблизно 15% людей, які зізналися, що не голосували у першому турі, тобто у другому турі може з'явитися близько 1 мільйона 434 тисячі нових виборців. Серед них 48% заявили про підтримку Тшасковського, а 44% – Навроцького (інші поки що не визначилися).

Крім того, у згаданому прогнозі Onet.pl міститься більш ніж прозорий натяк на фальсифікації голосування за кордоном, які стали ключовими на президентських виборах у Молдові та Румунії. За даними Міністерства закордонних справ Польщі, для голосування за кордоном зареєструвалося 686 тисяч поляків. "Рекорд числа голосів з-за кордону, поставлений у 2023 році, буде побитий майже напевно", - нагадують аналітики провладного видання про перемогу ліволібералів на останніх парламентських виборах.

Незважаючи на те, що поки всі опитування віддають перевагу Рафалові Тшасковському, хай і статистично незначне, варто звернути увагу на той факт, що польські виборці нерідко приховують свою підтримку правим кандидатам. Так, перед першим туром Каролю Навроцькому опитування давали 25-27%, а він отримав 29,54%, Славомира Ментцена – 10-13% (реальний результат – 14,8%), Гжегожа Брауна – 3-4% (набрав 6,34%).

Варто також пам'ятати, що опитування завжди відстають на два-три дні, а зміни настроїв виборців можуть відбутися дуже швидко. 2023 року саме така незвичайна мобілізація проти ПіС напередодні парламентських виборів принесла ліволіберальній «Коаліції 15 жовтня» перемогу, масштаб якої здивував усіх. А на президентських виборах 2020 року Тшасковський втратив перевагу перед Дудою буквально останніми днями перед другим туром.