Західна Україна за минулий тиждень: Тир з «живим щитом» у Львові та перемога вірних УПЦ МП у Чернівцях

На Закарпатті чергова активізація антиугорської риторики

Депутат Закарпатської обласної ради від президентської партії «Слуга народу» Роланд Цебер, якого Будапешт звинуватив у шпигунській діяльності, на минулому тижні виступив з гострими нападками на прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Дісталося також недавно призначеному послу України в Будапешті, уродженцю Закарпаття Федору Шандору.

«На офіційних (!) сторінках уряду та урядовців Угорщини відкрито пишуть: «Не голосуйте за Україну – інакше угорці будуть у трунах повертатися додому». Труни, війна, страх – ось чим годує свій народ Віктор Орбан. Не політикою. Не розвитком. А брехнею і ненавистю. Віктор Орбан ненавидить Україну. Це не дипломатичний конфлікт. Це – відкрита ворожість», – написав депутат 17 червня у соціальній мережі Фейсбук.

Варто зазначити, що Роланда Цебера, якому з 2024-го заборонено в’їзд до Угорщини, у травні цього року Будапешт звинуватив у шпигунській діяльності. Лідер фракції правлячої партії Угорщини «Фідес» Мате Кочиш тоді заявив, що Цебер – «нелегальний співробітник української розвідки, який встановив зв’язки з представниками угорської опозиції» (голова опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр справді називав Цебера «своїм братом»). Крім того, закарпатський депутат організовував зустрічі з політичними та військовими діячами «з метою вплинути на позицію Угорщини щодо конфлікту в Україні».

Проте нападками на угорського прем’єра Роланд Цебер не обмежився. Він також висловив незадоволення бездіяльністю нового посла України в Будапешті, за сумісництвом теж депутата Закарпатської обласної ради, – Федора Шандора.

«Посол, який мав би захищати інтереси України в Будапешті, має одне хобі: садити дерева,  сидіти біля озера й робити вигляд, що знає угорську. Шановний Федір Шандор , на мою думку ви не посол, ви – ганьба дипломатії. І при цьому ця людина ще й діючий депутат  з України. Як таке можливо? Як можна бути і послом, і депутатом одночасно? Пропоную йому зробити простий і чесний вибір: або мандат, або посол. А не вистава на два стільця», – запропонував Цебер колезі, причому не просто по Закарпатській обласні раді, але й по фракції «Слуга народу» в ній.

Шандор справді обіцяв скласти мандат депутата обласної ради після призначення послом у Будапешті, проте не зробив цього після вручення вірчих грамот президенту Угорщини на початку березня 2025 року. Однак ключовими у пості Цебера (до речі, продубльованого угорською мовою) є все ж образливі випади в бік Орбана. А кілька місяців тому цей закарпатський депутат виступив з погрозами на адресу угорської партії «Наша Батьківщина» та її лідера Ласло Тороцкаї, котрий заявив, що його політична сила претендуватиме на українське Закарпаття, якщо Україна втратить свою державність у результаті війни.

Не виключено, що вербальний конфлікт Цебера та Тороцкаї продовжиться, адже днями угорський політик зустрівся з лідером Світового конгресу русинів та висловив підтримку цій організації, яка виступає за автономію Закарпаття. «Мене відвідав Степан Лявинець, голова Світового конгресу русинів, і передав резолюцію русинів, яка вимагає прав для русинів, що живуть на Закарпатті. Ганебним чином Україна навіть не визнає існування русинів. Звичайно, партія «Наша батьківщина» підтримує боротьбу русинів», – написав Тороцкаї в соціальних мережах.

У Львові відкрили тир, який прикриватиме «живий щит»

Днями у Львові відкрили спортивний хаб «Стрільниця», аналогів якому, за словами власників, немає в Україні. Головна складова об’єкту – 50-метровий тир для стрільби з вогнепальної зброї, в хабі також будуть готувати операторів бойових дронів. «Стрільницю» облаштували на місці, де з давніх часів було стрільбище: спочатку там стріляли з луків, а пізніше – з вогнепальної зброї.

В радянські часи там був тир Прикарпатського військового округу, потім будівлі та територію передали Львову або продали, причому більша частина їх до останнього часу залишалася занедбаною. Інвестором проекту виступила бізнесвумен та почесний консул Казахстану у Львові Галина Маслюк, яка сподівається продати «Стрільницю» Львівській міській раді за 200 мільйонів гривень. Об’єкт справді унікальний, насамперед тим, що від можливих ударів з повітря його прикриватиме… живий щит у вигляді відвідувачів кафе та кінозалу.

Отже, на першому поверсі триповерхової будівлі розміщено «центр національно-патріотичного виховання», де проводитимуть тренування пілотів дронів. «Тут є симулятори, де усі охочі зможуть покращити свої навички керування безпілотниками, а також тир для стрільби з лазерної та пневматичної зброї», – хваляться інвестори.

«Серце» закладу – 50-метровий тир на шість стрілецьких рубежів – розташоване на другому поверсі. За словами Віталія Облещука, керівника спортивного товариства Para Bellum, який працюватиме й консультуватиме у «Стрільниці», в тирі можна буде постріляти з пістолетів, гвинтівок, карабінів та дробовиків. Правда, кімнату для зберігання зброї, яку можна буде орендувати, відкриють через кілька тижнів, тож зараз тренуються лише люди, що мають особисту зареєстровану зброю. Зрозуміло, що насамперед йдеться про військових.

А на третьому поверсі містяться кав’ярня, спортзал, зона для зустрічей ветеранів та конференц-зал, де проводитимуть, серед іншого, кінопокази. Тобто де-факто військовий об’єкт (на церемонії відкриття було прямо заявлено, що в тирі тренуватимуться діючі військові та резервісти) надійно прикритий кількома просторами, де планується присутність насамперед цивільних осіб. Та й на даху будівлі влаштоване поле для стрільби з лука й локація для спілкування, звідки відкривається краєвид на місто.

«Ми не хочемо, щоб це було приміщення, яке б використовувалося вузько. Ми хочемо, щоб його використовували всі наші міські інституції, громадські організації, щоб вони проводили тут зустрічі, нагородження тощо», – розповів директор офісу спорту Львівської міської ради Антон Нікулін.

Варто також відзначити, що «Стрільниця» є спробою апропріації суто польської історії Львова. Під час церемонії відкриття мер міста Андрій Садовий та інші чиновники наголошували на тому, що з 19 століття до 1939 року ця територія належала Стрілецькому товариству Львова, яке, своєю чергою, було спадкоємцем львівського «Куркового братства», заснованого ще у 15 столітті.

От тільки обидві ці організації було суто польськими, русинів-українців там практично не було. Навіть львівські історики змогли згадати лише двох членів Стрілецького товариства, які вважали себе українцями, – братів Мирона та Романа Трушів, синів багатого львівського художника Івана Труша. Практично всі члени Стрілецького товариства у листопаді 1918 року стали до лав польських повстанців, котрі виступили проти Західно-Української народної республіки.

У Чернівцях вірні УПЦ МП змогли відстояти свій головний храм

У вівторок, 17 червня, силове крило Православної церкви України (ПЦУ) за допомогою поліції намагалося захопити головний храм Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) у Чернівцях – Свято-Духівський собор. Проте парафіяни змогли відстояти свою святиню, і вона залишилася під контролем громади.

Захоплення було сплановане як справжня спецоперація. Спочатку в храм завезли чоловіка в інвалідному візку, його супроводжував молодик спортивної статури. Після цього до храму під’їхав мікроавтобус, з нього вийшли семеро міцних хлопців, які швидко забігли в храм. Після цього «інвалід» підхопився з крісла, і вся ця компанія заблокувала вхід до будівлі та почала виганяти з неї священиків УПЦ МП та жінок, що прислужують в храмі.

Після цього в двір собору заїхав великий мікроавтобус, звідти вискочили понад 10 чоловіків, які почали блокувати всю територію по периметру. Згодом до них приєдналися ще кілька десятків молодиків в спортивних костюмах, деякі з них були в масках. Частина з них теж зайшла у храм, завівши туди одного священика ПЦУ, частина залишилася на вулиці. Після цього у прес-службі Чернівецько-буковинської єпархії ПЦУ повідомили, що в храмі «буде проведено богослужіння українською мовою».

На той момент двір собору вже був заповнений кількома десятками поліцейських, які намагалися не допустити на територію та до стін храму його парафіян, вірних УПЦ МП. Проте парафіян зібралося кілька тисяч, вони перекрили рух вулицею Головною, а потім почали прориватися через металічну огорожу собору, виламавши її частину. Поліція застосувала перцеві балончики, аби стримати натовп, і почала затримання – деяких людей поклали обличчям до землі у дворі храму. На місце прибув спецпідрозділ «ТОР», загальна кількість поліцейських перевищила двісті осіб.

Проте люди прорвали всі поліцейські кордони, виламали заблоковані зсередини двері собору і зайшли туди разом зі священиками УПЦ МП. При цьому священика ПЦУ та його «групу підтримки» в спортивних костюмах поліцейські вивели через «коридор безпеки». У храмі стали бити в дзвони та почалася літургія. Через певний час більша частина поліцейських покинула територію собору, залишивши кілька патрулів поблизу для «цілодобової охорони». На території постійно перебувають десятки парафіян, всередину храму пускають «лише з дозволу».

Як повідомили у відділі комунікації поліції, до правоохоронців надійшло понад 10 звернень від громадян, серед яких спричинення тілесних ушкоджень та захоплення культової споруди невідомими. На даний момент інформації про відкриття кримінальних проваджень немає.

У п’ятницю, 20 червня, єпископ ПЦУ Феогност з усмішкою заявив, що особи, які намагалися захопити Свято-Духівський собор, не належать до його церкви. «В Україні зараз є багато патріотично налаштованих людей, які хочуть відстояти права своєї держави. З’ясовувати хто це міг бути – будуть правоохоронні органи», – сказав він на прес-конференції. За словами єпископа, священики Чернівецько-Буковинської єпархії ПЦУ 17 червня «лише перебували всередині собору».

Того ж дня релігійна громада Кафедрального собору на честь Сходження Святого Духа Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ МП звернулася до Володимира Зеленського та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця з проханням «захистити їхні конституційні права та провести об’єктивне розслідування агресивної спроби захоплення храму». Йдеться про появу невідомих озброєних осіб у балаклавах, фізичне насильство, застосування щодо духовенства та вірян УПЦ спецзасобів, перцевого газу та наручників.

У документі сказано, що такі дії мають ознаки кримінального правопорушення, передбачені ст. 365 КК України (Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), порушують конституційні права громадян та міжнародні зобов’язання України – Європейську конвенцію з прав людини (ст. 2, 3, 5, 9, 11) і Загальну декларацію прав людини (ст. 1, 5, 9, 18, 20). Однак на тлі діючого в Україні закону про фактичну заборону УПЦ МП відповідь на це звернення є прогнозованою.