Західна Україна за минулий тиждень: Реанімація «Галицького проекту» та черговий виток конфлікту з Угорщиною
В Галичині заявляють, що повинні більше диктувати політику в країні в контексті державності, оскільки галичани «більш християнські, україномовні, дуже багато військових з нашого регіону на фронті».
«Галицький політичний проект» знову піднімає голову
В історії сучасної України існувала низка політичних проектів, які починалися на території Галичини (йдеться про Львівську, Івано-Франківську та Тернопільську області, хоча в їх складі є також землі історичних Волині та Поділля). Один з них навіть мав відповідну назву – Українська Галицька партія (УНП). Найбільш успішним з цих проектів була створена у Львові партія «Свобода» (на момент заснування – Соціал-національна партія України), яка на певний час навіть стала гравцем загальнонаціонального рівня.
Проте після початку збройного конфлікту на Сході України партії з виразно регіональним іміджем були вимушені стати ще більшими патріотами, ніж політичні сили з центрами у Києві – це стосується і згаданої УГП, і партії «Рідне Закарпаття». Будь-які заяви про регіональну ідентичність, особливо галицьку (бо вона є найбільш стійкою в Західній Україні), негайно викликали звинувачення в «сепаратизмі». Причому звучали вони як з центру, так і від місцевих «професійних патріотів». Проте нині, коли в країні повіяло виборами, ситуація, схоже, змінилася.
В минулий вікенд міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків дав велике інтерв’ю київській журналістці Наталі Мосейчук, в якому політик заявив про те, що галичанин повинен стати президентом України, бо представники регіоні більше за інших беруть учать у бойових діях, а раніше були основою «майданів».
Протягом тижня цю частину інтерв’ю активно цитувала регіональна преса, а Марцінків підтверджував свої твердження в ефірі місцевих телеканалів. Жодних претензій до мера не з’явилося, тобто йдеться про сплановану кампанію. Не виключено, що з умовного «галицького кандидата» ліпитимуть «спойлера» для суперників Володимира Зеленського на президентських виборах.
Отже, коли Наталія Мосейчук попросила Марцінківа пояснити його фразу «ми вже не провінція, а місто, яке диктує певні сенси українській державі, і це буде в тому числі і в політичній боротьбі», мер Івано-Франківська заявив:
«Мене відверто дратує, чому немає президента галичанина. Чи, скажімо, Галичина немає такої сильнішої думки. Мені здається, що час приходить, що саме Захід України має продукувати більше сенсів для цілої України. Тому що ми надійний тил, ми несемо такі сенси: ми більш релігійні, більш віддані українській мові… Мені здається, що це Україні потрібно».
Він також підкреслив, що релігійність і мовна ідентичність є унікальною пропозицією західних регіонів для всієї країни. Проте на запитання, чи вимірюється патріотизм мовою і релігійністю, Марцінків відповів ухильно. На думку мера, галичани більше, ніж представники інших регіонів, беруть участь у бойових діях і «майданах».
«Одні з перших – саме Івано-Франківськ, Івано-Франківщина. У 2004 році ми відправляли молодь до Києва, щоб Київ піднявся», – сказав він. Марцінків також пов’язав релігійність з мовною політикою, заявивши: «Поки країна вся не перейде на українську мову, у нас будуть проблеми з нашим ворогом».
Як відомо, Івано-Франківськ – єдине місто України, де під егідою місцевої влади діють «мовні патрулі», які мають повноваження накладати штрафи за вживання російської мови в закладах торгівлі, громадського харчування та в транспорті. При цьому штрафувати можуть як власників і співробітників підприємств, так і їхніх клієнтів та навіть звичайних перехожих.
Резонанс свого інтерв’ю Руслан Марцінків прокоментував 18 липня в ефірі місцевого телеканалу «Вежа». Насамперед політик заперечив своє бажання балотуватися до Верховної Ради, депутатом якої він був у 2012-2014 роках від партії «Свобода».
«Я вже там був. І там нема що робити. Я не розглядав цей варіант для себе особисто й взагалі не розглядаю президентських амбіцій чи щодо Верховної Ради. Про вибори й те, що я казав в інтерв’ю, то зараз зарано говорити. Така сьогоднішня ситуація, коли треба, щоб збереглась держава. Війна триває і не знаємо ще скільки триватиме.
Повторю думку, що Івано-Франківськ і взагалі Галичина, повинні більше впливати на політику України. Бо ми більш християнські, україномовні, дуже багато військових з наших регіонів на фронті, тому ми повинні більше диктувати політику в країні в контексті державності», – заявив він.
Місцеві коментатори не виключають, що гучні заяви Марцінківа – це його претензія на лідерство у новому політичному проекті, який нині створюють бізнес-партнер олігарха Ігоря Коломойського, співвласник курорту «Буковель» та лідер партії «За майбутнє» Ігор Палиця, а також головний спонсор партії «Свобода», львівський бізнесмен Ігор Кривецький.
Останній давно незадоволений діяльністю «Свободи» загалом та її формального лідера Олега Тягнибока зокрема. Тому Кривецький вирішив вивести з цієї партії «ліквідні активи», насамперед мерів Івано-Франківська, Тернополя та Хмельницького, та «вкласти» їх у спільний проект з Палицею. Нова політична сила, за інформацією інсайдерів, буде називатися «Україна понад усе», і на даний момент її «співвласники» узгоджують її ідеологеми. Проте чи буде вона позиціонуватися як «галицька партія», наразі сказати важко – адже Ігор Палиця є уродженцем Волині, а давні конфлікти між галичанами та волиняками є не менш запеклими, ніж між «донецькими» та «дніпропетровськими».
На Закарпатті намагалися спалити угорську церкву
Угорсько-український конфлікт, що посилився через забиття до смерті примусово мобілізованого закарпатського угорця, котрий мав подвійне громадянство, на минулому тижні набрав нових обертів. У прикордонному з Угорщиною селі на Закарпатті намагалися спалити угорську церкву, а офіційний Будапешт вперше в історії запровадив санкції стосовно українських військових – трьох представників командування Сухопутних військ України через смерть згаданого мобілізованого угорця.
У вівторок, 15 липня, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан закликав Євросоюз зупинити мобілізацію в Україні та запровадити санкції проти українських військових, відповідальних за смерть після мобілізації Йожефа Шебештеня, закарпатського угорця, який мав громадянство України та Угорщини.
«Не можна виголошувати промови про готовність України до членства в Європейському Союзі, а наступного дня ховати людей, яких забивають до смерті під час примусової мобілізації», – сказав Орбан в інтерв’ю виданню Origo.
Він додав, що знає кількість загиблих і сиріт в родинах закарпатських угорців, і закликав Євросоюз втрутитися і зупинити практику примусової мобілізації. «Неприпустимо, аби людей забили до смерті в країні, що перебуває у стані війни, і якщо жертвою є громадянин країни-члена ЄС, Брюссель не може мовчати», – підсумував політик.
Того ж дня Орбан написав в соціальних мережах, що на засіданні Ради ЄС Угорщина порушить питання про включення до санкційних списків Євросоюзу українських військових за «порушення прав людини», зокрема у зв’язку зі смертю Йосипа Шебештеня. В Брюсселі на це ніяк не відреагували, а от відповідь Києва виявилася асиметричною.
Ввечері 16 липня українські прикордонники, які чергували на заставі поруч із селом Паладь-Комарівці, помітили вогонь поруч з місцевою угорською церквою. Вони викликали пожежників, ті негайно прибули на місце події з трьома одиницями техніки. Завдяки цьому вогонь не поширився далі, хоча двері храму зазнали значних пошкоджень. При цьому на стінах храму було виявлено написи «Мадярів на ножі!» та «Мадяри, геть!» Гасло «Мадярів на ножі!» на своїх заходах на Закарпатті раніше неодноразово скандували українські націоналістичні організації, зокрема, «Карпатська Січ».
Вранці наступного дня поліція повідомила: «На місці працювала слідчо-оперативна група, яка з’ясувала, що на територію храму проникла наразі невстановлена людина й підпалила вхідні двері, а на фасаді будівлі чорною фарбою зробила напис, спрямований на розпалювання національної та релігійної ворожнечі. Відкрите кримінальне провадження за ознаками правопорушень, передбачених статтями 161 (порушення рівноправності громадян) та 194 (умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України. Триває досудове розслідування».
Своєю чергою, Віктор Орбан розмістив у соціальних мережах фото церкви з антиугорським написом, додавши: «Підпалили церкву на Закарпатті, а на стіні написали: «Мадярів на ножі!» Примусова мобілізація, убивства, підпали церков, підбурювання, залякування. Усе це відбувається з нашим народом, угорцями, на Закарпатті. Ми цього не допустимо, ви можете на нас розраховувати!»
Того ж дня заступник міністра закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр викликав посла України Федора Шандора, а після розмови з ним поінформував: «Я повідомив, що угорський уряд очікує на негайне та ефективне розслідування справи, арешт і покарання винних, а також на чітку заяву про те, що українська влада не потерпить жодних провокацій на етнічному ґрунті, підбурювання до ненависті чи залякування на Закарпатті».
Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) та Демократична спілка угорців України виступили зі спільною заявою, у якій рішуче засудили пошкодження церкви та наголосили, що це далеко не перший антиугорський інцидент на Закарпатті. Проте губернатор краю Мирослав Білецький слів для засудження не знайшов, а лише закликав населення «зберігати спокій і не піддаватися на очевидні провокації».
«Це – чергова спроба дестабілізації ситуації у прикордонному регіоні. Ворог прагне посіяти ворожнечу, створити ілюзію міжнаціонального конфлікту та дискредитувати Україну як демократичну і багатонаціональну державу. Основна мета цих дій – розхитати суспільну єдність, підірвати нашу згуртованість у боротьбі за Перемогу», – сказано у зверненні Білецького.
Не виключено, що Мирослав Білецький скоро може опинитися в санкційних списках Угорщини. Адже ввечері 17 липня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто про запровадження санкцій стосовно начальника управління персоналу штабу командування Сухопутних військ ЗСУ полковника Віталія Ткаченка, командувача оперативного командування «Захід» бригадного генерала Володимира Шведюка та керівника Департаменту мобілізації Міністерства оборони полковника Романа Юзвенка. Усіх трьох Будапешт вважає відповідальними за смерть Йожефа Шебештеня.
Крім того, Сійярто застеріг Київ від подальшого загострення відносин між країнами. Він нагадав, що Будапешт є головним маршрутом постачання в Україну європейської електроенергії та газу. «Україна зіштовхнеться зі справді серйозними проблемами, якщо ці відносини буде заморожено», – наголосив глава угорської дипломатії.
Проте навряд чи на цю погрозу у Києві відреагують серйозно. Адже 18 липня Угорщина підтримала запровадження нового пакету санкцій ЄС проти Росії, незважаючи на те, що угорські компанії заробляють на транзиті російського газу до України.