Західна Україна за минулий тиждень: Зеленський на Закарпатті та «міряння писанками»

Першим пунктом програми Володимира Зеленського на Закарпатті була зустріч з представниками угорської громади. Схоже, він таким чином вирішив підтримати опозицію напередодні парламентських виборів в Угорщині.

Зеленський на Закарпатті готувався до виборів. І не лише українських

В четвер, 9 квітня, Володимир Зеленський у супроводі представницької свити побував у Закарпатській області. Формальним приводом стало засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, але де-факто йшлося про підготовку до виборів – як гіпотетичних в Україні, так і цілком реальних в Угорщині.

Справа в тому, що переважна більшість закарпатських угорців (а їх близько 100 тисяч) мають паспорти Угорщини, і можуть голосувати на парламентських виборах у цій країні, які відбудуться 12 квітня. На цих виборах уперше за 16 років може програти прем’єр Угорщини Віктор Орбан, стосунки з яким у Володимира Зеленського, м’яко кажучи, не склалися. Зокрема, Київ заблокував транзит російської нафти до Угорщини трубопроводом «Дружба», а Будапешт наклав вето на виділення Україні кредиту від ЄС на суму 90 мільярдів євро.

Звісно, не всі закарпатські угорці планують голосувати на парламентських виборах, адже дільниць в області лише дві – в консульствах Угорщини в Ужгороді та Берегові. Та й ті вихідці із Закарпаття, які нині живуть в Угорщині чи інших країнах ЄС, не надто активні політично. Однак нині для угорської опозиції на чолі з Петером Мадяром, якого підтримує Володимир Зеленський, розраховуючи на взаємність в разі зміни влади в Будапешті, важливий буквально кожен голос.

Тому не дивно, що першим пунктом програми Володимира Зеленського на Закарпатті була зустріч з представниками угорської громади. Крім всього іншого, захід був покликаний продемонструвати підтримку насильницької мобілізації з боку закарпатських угорців на тлі чергового загиблого на фронті їхнього одноплемінника. На зустрічі кільком військовослужбовцям 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, етнічним угорцям, Зеленський вручив державні нагороди.

Як сказано на сайті президента України, «представники угорської громади подякували Володимиру Зеленському за постійну увагу до життя їхньої спільноти та регіону й готовність співпрацювати для розв’язання важливих питань». Формально це справді так, однак на зустрічі все ж було підняте питання навчання угорців рідною мовою, право на яке вони зараз втратили.

Зеленський спробував кинути угорській громаді «кістку», вручивши посмертний орден «За заслуги» ІІІ ступеня дружині колишнього першого заступника голови Закарпатської обласної ради, одного з лідерів Партії угорців Закарпаття (КМКС) Йожефа Борто, що пішов із життя в листопаді 2023 року. Однак це було прийнято прохолодно, адже голова КМКС Ласло Брензович з кінця 2020 року вимушений переховуватися в Угорщині, бо в Україні стосовно нього відкрито справу про сепаратизм.

Сам же Брензович 10 квітня опублікував у соціальних мережах відеозвернення, в якому висловив подяку уряду Угорщини за підтримку та солідарність з угорцями на Закарпатті, які перебувають в надзвичайно важкому становищі. «У неділю в Угорщині відбудуться вибори, давайте візьмемо участь у них, давайте станемо на захист миру та безпеки!», – звернувся лідер КМКС до своїх земляків. Хоча він не сказав прямо, за кого голосувати, але «захист миру і безпеки», в тому числі від київської влади, – це одне з ключових гасел Віктора Орбана.

Засідання Конгресу місцевих та регіональних влад в Ужгороді, в якому взяли участь не лише Зеленський і керівник Офісу президента Кирило Буданов, але й спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук і прем’єр-міністр Юлія Свириденко, теж скидалося на передвиборний захід. На ньому орден «За мужність» ІІ ступеня отримав міський голова Харкова Ігор Терехов – один з лідерів так званої «партії мерів», яку зараз оточення Зеленського готує до участі у майбутніх парламентських виборах.

Тому ніхто не здивується, якщо завтра ті півтора десятки керівників органів місцевого самоврядування, які теж отримали нагороди в Ужгороді, стануть лідерами осередків цієї партії у своїх областях.

У батька львівського губернатора забрали історичну будівлю в центрі Львова

Скасовано приватизацію колишньої будівлі Університету банківської справи у центрі Львова, який Фонд держмайна продав компанії львівського бізнесмена Зіновія Козицького – батька начальника Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) Максима Козицького. Проте не виключено, що клан Козицьких на цьому ще й заробить.

Як повідомила 10 квітня прес-служба Офісу генерального прокурора, господарський суд Києва скасував приватизацію триповерхової будівлі площею понад 1382 м² на проспекті Шевченка, 9, де до 2022 року працював Львівський університет банківської справи. Після реорганізації вишу та приєднання його до Львівського національного університету (ЛНУ) імені Франка, будівлю передали на баланс державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», яка, за даними прокуратури, фактично нею не користувалася.

Згаданий будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення. Його збудували у 1849 році та перебудували у 1888-му. З другої половини ХІХ століття тут діяла гімназія, а з 1944 року – Інститут банківської справи Держбанку СРСР, пізніше Національного банку України, який у 2006 році було реорганізовано в університет банківської справи.

У 2023 році Регіональне відділення Фонду держмайна по Львівській, Закарпатській та Волинській областях виставило всю будівлю на продаж зі стартовою ціною 11,8 млн грн. У січні 2024 року майно за 85 млн грн придбало ТзОВ «Айкю Холдинг», що належить Зіновію Козицькому.

«Попри законодавчі обмеження, будівлю приватизувало товариство з обмеженою відповідальністю, пов’язане з керівництвом Львівської ОВА. Рішення про приватизацію обґрунтовували тим, що приміщення нібито не потрібне ні державі, ні балансоутримувачу. Водночас потреби ЛНУ імені Франка в навчальних площах та гуртожитках, з огляду на збільшення кількості студентів і викладачів, Міністерство освіти і науки не врахувало», – йдеться в повідомленні прокуратури.

Господарський суд Києва позов прокуратури задовольнив, погодившись, що приватизація будівлі колишнього закладу освіти відбулась з порушеннями. «Це майно освітнього призначення, яке є державною власністю та не могло бути відчужене. Ми встановили порушення під час купівлі-продажу та вжили представницьких заходів для захисту інтересів держави. У суді прокурори довели незаконність приватизації, що призвело до ухвалення судом рішення про повернення будівлі державі», – зазначив заступник генерального прокурора Віктор Логачов.

Варто відзначити, що нині у цій будівлі розташовані конференц-центр IQholding і сайт новин Lviv.Media, що теж належать Зіновію Козицькому. Lviv.Media є одним з головних «рупорів» губернатора Львівщини Максима Козицького, і на повідомлення Офісу генпрокурора сайт досі не відреагував.

Львівські коментатори вважають, що дії прокуратури та рішення суду про скасування приватизації знакової будівлі у центрі Львова є тривожним дзвіночком для родини Козицьких, які й так постійно потрапляють в корупційні скандали. Наприклад, у 2023 році начальник Львівської ОВА Максим Козицький витратив 25 млн грн з обласного бюджету на дорогу до приватного курорту свого батька у селищі Східниця.

Проте інші коментатори звертають увагу на дивні маніпуляції з цифрами. Хоча за офіційними даними компанія «Айкю Холдинг» придбала згадану будівлю за 85 млн грн., у повідомленні Офісу генпрокурора чомусь сказано про 102 мільйони гривень. Тож не виключено, що державний бюджет ще й виплатить Козицьким компенсацію за незручності.

В регіоні напередодні Великодня «міряються писанками»

Писанка, яка в Україні є одним з головних символів Великодня, напередодні цього свята стала приводом для встановлення різноманітних рекордів, які не мають нічого спільного з християнством.

Так, минулими вихідними у Львівському палаці мистецтв майже 1600 людей одночасно створювали писанки – «символ української культури, традиції та життя», як було сказано у прес-релізі Львівської обласної ради. До акції долучилися губернатор Львівщини Максим Козицький, в. о. голови Львівської обласної ради Юрій Холод, депутати обласної ради, молодь, військові, школярі. Керували процесом понад 30 досвідчених писанкарів. В результаті присутні створили 1720 писанок, що Козицький оголосив «національним рекордом України».

Однак вже через кілька днів це досягнення було побите. 8 квітня у Старому Самборі Львівської області встановили рекорд України з розпису бойківських писанок. Загалом під час події розписали майже три тисячі яєць. У заході взяли участь 1233 людини, серед них – освітяни, представники громадського сектору, рятувальники, військові та жителі громади. Наймолодшому учаснику було всього лише 4 роки.

«Під час події вони спільно створили 2936 писанок, кожна з яких стала символом підтримки, вдячності та єдності. Усі писанки передадуть у реабілітаційні центри, військові частини та на передову», – йдеться у повідомленні прес-служби Книги світових рекордів. Рекорд зафіксовано у категоріях «Масові заходи» та «Культура».

Під час акції у Старому Самборі також ухвалили рішення створити постійно діючу «Резиденцію писанки», що стане осередком збереження та розвитку бойківської культурної спадщини. А от у Коломиї, де вже кілька десятиліть діє Музей писанок, цього року жодного рекорду не було. Як повідомила 10 квітня місцева влада, у місті відбулася акція з виготовлення писанок «Писанка об’єднує», проте ні про кількість її учасників, ні про число створених писанок жодних даних не наведено.

Врятували імідж Прикарпаття в Івано-Франківську, де на деревах у центрі міста вивісили понад 1000 ексклюзивних писанок, виготовлених дітьми. Як зазначили в Івано-Франківській міській раді, у створенні тематичних розписаних яєць взяли участь культурні заклади, освітні установи, а також дитячі садочки.

А пенсіонери з Івано-Франківська Валентин і Людмила Ткаченки вирішили взяти не числом, а вмінням. Вони встановили «рекорд Європи» у номінації «Найбільша кількість декоративних яєць із гербами країн-членів ЄС та символіки Євросоюзу, створених у техніці пейп-арт». Правда, про цей рекорд у самій Європі навряд чи знають, бо його зафіксував той самий київський «Національний реєстр рекордів», який видав диплом про рекорд організаторам акції з виготовлення справжніх писанок у Львові.