Західна Україна за минулий тиждень: Конфлікт з поляками у Львові та з «донецькими» – на Закарпатті
В містечко Перечин переїжджає черговий завод з Краматорська, який виконує військові замовлення. Місцеві незадоволені, бо їхнє місто може стати мішенню. Крім того, приїжджі, на відміну від закарпатців, заброньовані від мобілізації.
Конфлікт з Польщею вдарив по всіх товариствах нацменшин у Львові
Конфлікт України з Польщею, який посилився після надання одному з підрозділів ЗСУ найменування «імені героїв УПА», отримав несподіване продовження у Львові. Тут обласна рада вирішила виселити з комунального приміщення товариство польської культури. А щоб це не виглядало як суто антипольська акція, викинути на вулицю хотіли й інші організації національних та етнічних меншин. Проте поляків захистила Варшава, що врятувало від виселення товариства лемків та гуцулів.
Управління майном спільної власності Львівської облради в кінці травня звернулося до товариств національних та етнічних меншин з вимогою звільнити приміщення в будинку на площі Ринок, 17 у центрі Львова, які вони використовують понад 30 років. Йшлося про Товариства польської культури Львівщини, німецької культури Deutsches Heim, чеської культури «Чеська бесіда», а також організації русинських етнічних меншин – «Гуцульщина», «Лемківщина», «Надсяння» та «Холмщина» (три останніх, до речі, об’єднують нащадків переселенців з території нинішньої Польщі).
Копію листа управління майном облради до Товариства польської культури Львівщини 8 червня оприлюднив депутат, екс-голова Львівської облради Олександр Ганущин. У ньому йдеться про те, що управління майном вимагає повернути орендоване майно (приміщення площею 111,5 м2), а саме у семиденний термін прибути до балансоутримувача, комунального підприємства «Нерухомість і майно», для підписання актів приймання-передачі орендованих нежитлових приміщень та інших юридичних процедур.
Керівник управління майном спільної власності Львівської облради Андрій Білоус підтвердив, що такий лист справді був надісланий, і він нібито пов’язаний із завершення терміну договору оренди. Польське товариство орендує приміщення за пільговою ціною – 1 гривня за квадратний метр на місяць. «Балансоутримувач КП «Нерухомість і майно» поінформував нас і їх (польське товариство – прим.), що він потребує це приміщення для власних потреб. Це є підставою, щоб розірвати договірні відносини», – заявив чиновник.
Однак після реакції польської спільноти та влади Львівська облрада вирішила не виселяти Товариство польської культури. «Враховуючи звернення польського товариства, громадськості, розглядаємо варіант продовження договору. Будемо сідати і думати, як це правильно зробити – чи новий договір укладати, чи цей продовжувати на час військового стану», – зазначив Андрій Білоус. З його слів, рішення змінили, врахувавши громадську реакцію та, «щоб не збурювати ситуацію».
На думку керівника Товариства польської культури Еміля Леговича, Львівська облрада змінила своє рішення про виселення лише після втручання представників польської влади. З його слів, про ситуацію були поінформовані польський прем’єр, міністр закордонних справ, Сенат та Сейм Польщі, а також голова Офісу президента України Кирило Буданов.
«Годину тому я отримав інформацію від КП «Нерухомість і майно», що нам продовжують оренду на рік часу. Генконсул до мене зателефонував і сказав, щоб я написав лист до виконувача обов’язків голови облради Юрія Холода, щоб продовжити договір», – розповів Еміль Легович львівським журналістам 8 червня. Польський діяч вважає, що ініціатори рішення про виселення мали на меті «створити непорозуміння між поляками та українцями».
«Вони вчинили дуже підло. Без жодного попередження, зауважень прийшли і опечатали двері, написали, що є сім днів – і шуруй Вася. Це був шок. Вони це зробили 29 травня (в цей день польський президент Кароль Навроцький запропонував позбавити Володимира Зеленського найвищої нагороди Польщі, ордену Білого Орла – прим). Зараз ситуація ніби нормується, але сморід пішов. Інформація розійшлася моментально. Вже і Сенат, і Сейм – всі про це знають», – додав Еміль Легович.
Керівник польського товариства переконаний, що «хтось поклав око на цю будівлю». У приміщеннях на пл. Ринок, за словами Еміля Леговича, відбуваються зібрання, займаються хористи, відбуваються приватні заняття з польської мови та щотижневі зустрічі з членами товариства. До війни на Львівщині було понад 17 тисяч представників товариства, з яких понад 7 тисяч у Львові. «Зараз війна. Скільки виїхали, а скільки залишилося – тяжко говорити», – зауважив він.
При цьому поляки фактично врятували від виселення з будівлі на площі Ринок решту культурних товариств. За словами керівника управління майном Львівської облради, з ними також «упорядкують договірні відносини».
Варто відзначити, що у Польщі діють десятки лемківських товариств, які мають підтримку на місцевому, регіональному та національному рівні. З 1983 року в Польщі відбувається фестиваль «Лемківська ватра», а лемківською (одна з версій русинської) мовою можна складати іспити на атестат зрілості.
Переїзд заводу з Донбасу на Закарпаття викликав протести
Власники Новокраматорського машинобудівного заводу (НКМЗ) з Краматорська на Донбасі активізували перевезення обладнання підприємства до міста Перечин Закарпатської області, куди вже переїхала половина співробітників НКМЗ. Місцеві мешканці незадоволені, бо завод виконує військові замовлення, тобто Перечин може опинитися під ударом, написало 11 червня британське видання The Economist. При цьому на ресурсах Новокраматорського машинобудівного заводу немає інформації про релокацію підприємства на Закарпаття та про повне закриття виробництва у Краматорську.
«НКМЗ, флагман машинобудівного сектору Краматорська, щойно оголосив про своє закриття та звільняє або переводить своїх працівників», – йдеться у статті. Машинобудівний завод з Краматорська опинився у місті Перечин, розташованому поблизу кордону зі Словаччиною. Раніше тут жило близько 7 тисяч людей, а тепер до них додались переселенці зі Сходу – люди та цілі підприємства. Продукція НКМЗ – важке машинобудування: металургійне, гірничорудне та шахтне обладнання, і також преси, підіймальні крани тощо. Про те, що завод з 2022 року виконує військові замовлення, британське видання не згадало.
У Перечині на постійній основі працює колишній заступник мера Краматорська Сергій Смірнов, який керує будівництвом нового промислового парку. Згідно з даними The Economist, у Перечин вже переїхало 3500 працівників НКМЗ – приблизно половина колективу. Перші працівники прибули ще у 2023 році.
Протягом чотирьох років у Перечині збудували величезний промисловий парк, а між горами розкидали «синьо-білі заводи, вкриті гофрованим залізом». Крім того, тут збудували дорогу, дитячі садочки, школи, технікум, пожвавився рух вантажівок. Релокація відбувається коштом власників підприємств, а частину покриває українська влада, ідеться у статті The Economist. При цьому велику увагу приділяють збереженню інженерів, працівників, і саме тому розбудовують інфраструктуру, пояснив журналістам Сергій Смірнов.
Видання поспілкувалося також з мешканцями Перечина. Більшість з них висловили незадоволення приїздом східних підприємств, оскільки бояться стати мішенню російських ударів. Крім того, закарпатцям не подобається, що працівники заводів заброньовані, а вони ні, і що під заводи віддають лавандові поля. Але є й ті, хто тішиться змінами та появою нових робочих місць: наприклад, місцева продавщиця стала маляркою на заводі, і це їй більше до вподоби, ніж попередня робота, пише The Economist.
Де-факто Новокраматорський машинобудівний завод належить Георгія Скудару, який став директором підприємства ще у 1988 році, а пізніше викупив його. Формально Скудару нині належить пакет у 8,97% акцій ПАТ «НКМЗ», пакетами у 33,586% та 33,63% акцій володіють Галина Савенко та Олена Яковлєва (за даними ЗМІ – дочки Скудара). Голова спостережної ради та віце-президент ПАТ «НКМЗ» – Дмитро Скудар, онук Георгія Скудара. У липні 2022 року Верховна Рада України прийняла постанову про націоналізацію майна НКМЗ, проте вона не була втілена в життя. 83-літній Георгій Скудар, який сам тричі був депутатом ВР (востаннє у 2007-2012 роках від Партії Регіонів), ситуацію навколо підприємства не коментує.
НКМЗ – не перше підприємство з Краматорська, яке переїхало в Перечин. На початку червня 2026 року було повідомлено, що в це закарпатське місто переносить свою діяльність Краматорський завод важкого верстатобудування (КЗВВ). Завод випускає широкий асортимент верстатів, зокрема, верстати для обробки труб великого діаметру, автоматичні лінії для обробки вагонних осей.
Серед основних замовників цього заводу в Україні – виробник вітроенергетичних установок «Фурлендер Віндтехнолоджі», який раніше випускав продукцію на майданчику КЗВВ. «Фурлендер Віндтехнолоджі» було створено в Краматорську в часи президентства Віктора Януковича, його заснували фінансово-промислові групи Максима Єфімова (депутат-мажоритарник Верховної Ради України від Краматорська у 2014-2023 роках) та братів Едуарда і Рафаеля Мкртчанів. Єфімову також належить частка в КЗВВ, а за інформацією київської редакції видання Forbes, цей бізнесмен і політик також лобіював постанову про націоналізацію НКМЗ.
Саме підприємство «Фурлендер Віндтехнолоджі» стало «піонером» переїзду краматорських заводів на Закарпаття: у 2022 році воно отримало від місцевої влади Перечина 16,5 гектари землі для створення індустріального парку «Френдлі Віндтехнолоджі», який у серпні 2023 року було включено до відповідного урядового реєстру (це дає податкові пільги). Гігантські вітряки, які «Фурлендер Віндтехнолоджі» встановлює на заповідних карпатських полонинах, викликають регулярні протести місцевих мешканців та київських екологів.
Нині донецькі бізнесмени є справжньою владою в Перечині, мер якого Іван Погоріляк виконує всі побажання прибульців зі Сходу. У минулому році їм передали ділянку в центрі селища, де вони споруджують приватну школу. Пільги на навчання там обіцяють лише дітям військових, батькам інших учнів доведеться платити за навчання – як це відбувається у релокованому в Перечин Першому краматорському ліцеї.
У липні минулого року «Фурлендер Віндтехнолоджі» здало в експлуатацію в Перечині житловий комплекс на 126 квартир, які здає в оренду своїм працівникам. Тоді ж було оголошено про початок будівництва своєрідного «Нового Краматорська» – житлового комплексу на 7 тисяч мешканців (це більше, ніж населення Перечина на початок 2022 року). Мер міста пообіцяв, що це житло буде доступне не тільки для переселенців, але й для закарпатців, проте яку кількість квартир отримає місцева влада від забудовника – невідомо.
У 2023 році між індустріальним парком «Френдлі Віндтехнолоджі» та окремими мешканцями Перечина спалахнув земельний конфлікт – закарпатці звинуватили переселенців з Донбасу у захопленні їхніх земельних паїв. Тоді суперечку вдалося владнати непублічно, проте перенесення в Перечин виробництва НКМЗ може викликати відкриті протести екологічного характеру.
Справа в тому, що у невеликому закарпатському містечку ніколи не було важкої промисловості, і там звикли до чистого повітря і води. Якщо ж до індустріального парку в місті переїде металургійне виробництво з Краматорська, про чисту природу доведеться забути. Вочевидь, ці загрози розуміють в Закарпатській обласній військовій адміністрації, де повідомлення про переїзд НКМЗ до Перечина досі не прокоментували.