Західна Україна за минулий тиждень: Неповноцінні пункти пропуску через кордон, «Шиндлер у рясі» та «скасований» комік

Хоча в Західній Україні радо беруть гроші у приїжджих з інших регіонів, здаючи їм однокімнатні квартири мало не за тисячу доларів, однак загалом ставлення до «східняків» залишається неприязним.

Створення КПП на кордоні з Румунією перетворилося на «доїльний апарат»

На минулому тижні на українсько-румунському кордоні відкрито черговий автомобільний пункт пропуску – «Біла Церква – Сіґету Мармацієй» в Закарпатській області. За останні чотири роки Україна отримала від ЄС мільйони євро на створення нових автомобільних КПП на кордоні з Румунією під приводом збільшення експорту, і навіть формально відкрила три нових пункти пропуску. Однак досі повноцінний рух вантажівок між Україною та Румунією відбувається лише через два КПП: «Порубне – Сірет» в Чернівецькій області та «Дяково – Халмеу» в Закарпатській.

Автомобільний пункт пропуску «Біла Церква – Сіґету-Мармацієй» офіційно відкрили 8 жовтня. Український міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник повідомив, що на першому етапі пункт пропуску оформлюватиме до 400 легкових авто на добу.

При цьому КПП з українського боку відкрили на тимчасовій інфраструктурі першої черги. У пункті пропуску облаштували модульні будиночки для митників та прикордонників, зону поглибленого огляду, дорожнє покриття та під’їзну дорогу до мосту через ріку Тиса. Надалі тут планують звести комплекс для вантажівок і автобусів, після завершення всіх робіт він додатково зможе пропускати до 360 вантажних автомобілів і 50 автобусів.

Калашник наголосив, що це вже третій автомобільний пункт пропуску з Румунією у Закарпатській області. «Особливе значення він має для жителів Солотвинської громади, де розташована Біла Церква. Тут живе велика спільнота етнічних румунів, багато родин мають рідних по інший бік кордону. Новий перехід полегшить ці поїздки – до батьків, дітей, близьких. Саме такі щоденні потреби людей мають визначати, як ми розвиваємо інфраструктуру», – сказав міністр.

Але це аргументація для внутрішнього користування. Від Європейського Союзу офіційний Київ останнім часом практично вимагає грошей на створення нових автомобільних пунктів пропуску на кордоні з Румунією, аргументуючи це необхідністю перенаправити цим маршрутом експорт української продукції, насамперед сільськогосподарської. Справа у тому, що станом на лютий 2022 року рух вантажівок між Україною та Румунією відбувався лише через два КПП: «Порубне – Сірет» в Чернівецькій області, та «Дяково – Халмеу» в Закарпатській.

У листопаді 2022 року було відкрито пункт автомобільний пропуску «Красноїльськ – Вікову де Сус» у Чернівецькій області, який будували понад 8 років. Ще довше будували автомобільний КПП «Дяківці – Раковець» у цій же області – його ввели в експлуатацію в лютому 2023 року. На ці два пункти пропуску ЄС ще у 2016 році виділив майже 2,2 мільйони євро, які Україні пізніше довелося повертати. Формально обидва КПП завершили за гроші з резервного фонду держбюджету України, але він на той момент реально формувався за рахунок європейських грантів.

Хоча згадані КПП за задумом мали пропускати вантажні автомобілі в обидва боки, досі через них курсує лише пасажирський транспорт та порожні українські фури, які повертаються з ЄС. А на пункті пропуску «Біла Церква – Сіґету Мармацієй» інфраструктура наразі дозволяє проїзд лише легкових автомобілів – і це незважаючи на те, що з румунського боку ще в травні 2026 року зданий капітальний КПП, який може пропускати вантажівки. Таким чином, за чотири з половиною роки можливості експорту української продукції через кордон з Румунією практично не змінилися.

Варто відзначити, що КПП «Біла Церква – Сіґету Мармацієй» є найбільшим проектом на українсько-румунському кордоні, який реалізовувався у межах міждержавної співпраці із залученням технічної та грантової підтримки Європейського Союзу. Конкретну суму виділених Україні коштів державні органи не називають, проте основні гроші з бюджету ЄС цього разу отримала Румунія, яка збудувала новий міст через Тису довжиною 264 метри з чотирма смугами руху. При цьому румунська сторона здійснювала будівельні роботи і на українському березі ріки.

Україна ж досі в повному обсязі не спорудила навіть під’їзні дороги до нового мосту, і спромоглася лише на тимчасовий КПП, посилаючись на зростання цін. Вартість будівельних робіт з українського боку наразі становить 3,9 мільярда гривень, кошторис зріс через здорожчання матеріально-технічних, паливних та енергетичних ресурсів в Україні, повідомила в.о. начальника Служби відновлення у Закарпатській області Зоряна Попова. 

Коли через пункт пропуску «Біла Церква – Сіґету Мармацієй» поїдуть вантажівки, заради яких він був споруджений, ні пані Попова, ні губернатор Закарпаття Мирослав Білецький не кажуть. Це й не дивно: адже поки проект повністю не завершений, під нього завжди можна «видоїти» ще трохи грошей з Брюсселю.

«Шиндлер у рясі»: єпископ ПЦУ врятував майже 300 чоловіків від мобілізації

На минулому тижні Калуський міськрайонний суд оголосив вирок єпископу Ужгородсько-Хутської єпархії Православної церкви України (ПЦУ) Кирилу у справі про безпідставне бронювання 291 військовозобов'язаного у «критично важливій» релігійній організації задля відстрочки від мобілізації. Архиєрей разом зі своїми помічниками за грошову винагороду в розмірі від 1 до 2 тисяч доларів допомагав чоловікам мобілізаційного віку отримати сан диякона.

Підсудний – уродженець села Швейків Тернопільської області, який був керівником Ужгородсько-Хустської єпархії ПЦУ.  За інформацією сервісу Опендатабот, до 27 лютого 2026 року згаданою релігійною організацією керував Михайло Михайлюк (Кирило).

Перший епізод набуття військовозобов'язаним сану диякона слідчі зафіксували у червні 2023 року. За матеріалами справи, тодішній єпископ Ужгородсько-Хустської єпархії через спільника домовився із першим «клієнтом» з Калуша. Чоловік не відповідав вимогам до дияконів, а також не мав наміру виконувати обов'язки священнослужителя.

Проте Кирило (Михайлюк) від імені своєї єпархії виготовив, оформив та видав в Івано-Франківську  посвідчення диякона цьому чоловікові. У документі йшлося про те, що військовозобов'язаний нібито став священнослужителем ще у грудні 2020 року. «Клієнта» неодноразово зупиняли співробітники ТЦК та поліції, проте через посвідчення диякона його не мобілізовували.

За виготовлення фальшивих документів єпископ та його спільники отримували по 2 тисячі доларів з кожного чоловіка. У червні 2024 року його помічник, який домовлявся з «клієнтами» про бронювання й отримував за це 2 тисячі доларів, залишив собі 1 тисячу доларів, а решту передав Кирилу (Михайлюку). Згідно з епізодом за листопад 2024 року, єпископ додатково отримував 5 тисяч гривень за особистий супровід військовозобов'язаного у богослужбовій ризі до приміщення ТЦК. Загалом у період з червня 2023 по листопад 2025 року 291 чоловік мобілізаційного віку безпідставно набув сани диякона, і таким чином уник мобілізації.

Архиєрея ПЦУ судили за перешкоджання діяльності Збройних сил України – це політична стаття, за якою, як правило, дають від п’яти років ув’язнення. Проте єпископ уклав з прокурором угоду про визнання винуватості. Серед пом’якшувальних обставин – його інвалідність, а також 500 тисяч гривень, які він перерахував на допомогу ЗСУ. В результаті Калуський міськрайонний суд визнав єпископа Кирила (Михайла Михайлюка) винним, проте призначив йому три роки іспитового терміну.

Як відомо, Кабінет міністрів України дозволив бронювати від мобілізації священнослужителів релігійних організацій, визнаних «критично важливими». На них не розповсюджується вимога щодо заробітної плати у 20 тисяч гривень. Їх також оминула норма, яка передбачає, що кількість заброньованих на «критично важливому» підприємстві чи установі повинна становити не більше, ніж 50% загальної кількості працівників мобілізаційного віку.

При цьому структури найбільшої релігійної організації України, Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), не визнаються «критично важливими». Священнослужителів УПЦ МП регулярно «бусифікують» на блок-постах і навіть після богослужінь.

Сумський комік став «небажаною персоною» в Західній Україні

Хоча в Західній Україні радо беруть гроші у приїжджих з інших регіонів, здаючи їм однокімнатні квартири мало не за тисячу доларів, однак загалом ставлення до «східняків» залишається неприязним. Це підтвердив скандал зі скасуванням концертів коміка з Сум Фелікса Редьки, якого навіть погрожують вбити.

Концерти Фелікса Редьки, який жартує на мовні теми, скасовано у Львові, Івано-Франківську та Хмельницькому. Про це 7 жовтня повідомив сам стендап-комік. «У Хмельницькому відмовлено в концерті за 13 днів, бо “полетіла апаратура”. До Львова і Хмельницького додається відміна в Івано-Франківську», – написав виконавець у соціальних мережах.

Першим про скасування концерту скандального коміка ще 5 жовтня повідомив Центр Довженка у Львові. Квитки на концерт «Одіссея Фелікса Редьки» тривалістю 80 хв, який планували провести 29 жовтня на Сихові, коштували від 490 до 1090 грн. Як можна побачити на сайті з продажу квитків, значна їх частина була розкуплена. В анонсі концерту написано, що під час заходу відбуватиметься збір на Сили оборони.

Частину квитків на концерти коміка у Театрі ляльок в Хмельницькому та на «Промприладі» в Івано-Франківську, які мали відбутися 20 і 27 жовтня, теж розкупили. Організатори попереджали відвідувачів, що на стендапі передбачена нецензурна лексика, а на кожному концерті збиратимуть пожертви на армію.

А 9 жовтня Фелікс Редька повідомив, що в соціальних мережах йому надходять погрози публічним приниженням та вбивством, і навів приклади: «Хто зловить і обісцить Фелікса Редьку на відео, тому буде офігенний підгон!», «Тоді, коли вбиватимуть таких, як Редька, а не таких, як пані Фаріон, – тоді ми й станемо Вільними!» При цьому «активіст» Сергій Стерненко, який сам безкарно вбив людину і зняв це на відео, написав, що для Редьки «одного разу це погано закінчиться».

28-річний Фелікс Редька – стендап-комік із Сум. Найбільшу популярність здобув завдяки сатиричному образу Анатолія Почечуна, вигаданого кандидата в мери Сум, через якого висміює місцеву політику, чиновників і суспільні проблеми.

Артист відомий численними скандалами довкола української мови. У жовтні 2022 року Редька виступив у Львові, де жартома назвав кількість російських бомб, які мають впасти, щоб люди перестали говорити російською. У липні 2024-го артист підтримав батьків, які спілкуються з дітьми російською мовою, а у червні 2025 року написав у соцмережах, що вислів «Росія знищувала українську мову» є пропагандистським штампом.

У жовтні 2025 року в Луцьку концерт Фелікса Редьки вже скасовували. Причиною скасування тоді назвали те, що керівництво мистецького простору «Ангар» не поділяє позицію та висловлювання Редьки.

Ні тоді, ні зараз коміка не врятували показний патріотизм, збори на армію і той факт, що у серпні 2024 він сфотографувався у касці й бронежилеті на тлі розграбованого магазину «Пятёрочка» в окупованій ЗСУ Суджі.