Західна Україна за минулий тиждень: Забудовники проти аеропорту Львова, а депутати Ужгородської міськради – проти СБУ

Впритул до злітно-посадкової смуги аеропорту «Львів» забудовники хочуть спорудити цілі квартали багатоповерхівок. Це може призвести до остаточного закриття аеропорту, який не працює з початку війни.

Аеропорт «Львів» може не відкритися навіть після завершення війни

У Львові посилюється скандал навколо запланованого збільшення території приміського села Сокільники. Йдеться про 158 гектарів землі, розміщених впритул до злітно-посадкової смуги аеропорту «Львів», де забудовники хочуть спорудити цілі квартали багатоповерхівок. Адміністрація аеропорту заявила про загрозу функціонування підприємства через плановану забудову, а мер Львова Андрій Садовий – що вона вб’є перспективи міста.

«Новий генеральний план села Сокільники, що передбачає масштабну житлову забудову поблизу Міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького, викликає занепокоєння через потенційні загрози для функціонування аеропорту та прилеглої інфраструктури. Зокрема, затверджений генеральний план пропонує розміщення кварталів багатоквартирної житлової забудови площею більше 50 га із майбутнім населенням близько 14 тисяч мешканців безпосередньо в зоні шумового впливу аеропорту», – сказано у зверненні адміністрації аеропорту, оприлюдненому 30 квітня.

За умови спорудження запланованих житлових масивів в адміністрації прогнозують масові звернення мешканців зі скаргами на шум і вимогами обмеження роботи аеропорту, що поставить під загрозу його повноцінне функціонування та розвиток. «Аеропорт “Львів” є об’єктом стратегічного значення, частиною національної транспортної та безпекової інфраструктури, і його можливості розвитку не мають бути обмежені подібними містобудівними рішеннями», – підкреслено у документі.

Також керівництво аеропорту звернуло увагу на потенційне збільшення кількості мешканців та невраховану в генплані Сокільників відповідну інфраструктуру. Зазначається, що прилеглі вулиці «будуть заблоковані заторами приватного автотранспорту, що, в перспективі заблокує доступ до аеропорту як з боку Львова та села Сокільники, так і з боку інших населених пунктів області».

«Зважаючи на вищенаведене, вважаємо, що запропонований формат розвитку приаеродромної території в межах села Сокільники створює потенційну довгострокову загрозу стабільній роботі аеропорту. Після відновлення цивільного авіасполучення Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького, завдяки своєму стратегічному географічному розташуванню та сучасній інфраструктурі, має всі передумови для трансформації в потужний транспортний хаб Західної України. У зв’язку з цим просимо взяти до уваги зазначені вище загрози, які можуть призвести до закриття аеропорту», – наголошується у зверненні.

Судячи з усього, керівництво аеропорту «Львів», який є державним підприємством, публічно виступило проти забудовників лише після команди з Києва. Адже в грудні 2024 року генеральний директор аеропорту Тетяна Романовська надіслала Сокільницькій сільській раді листа, в якому було сказано, що у неї відсутні зауваження до «Проектного плану та схеми проектних обмежень у використанні земель с. Сокільники». Про цей лист стало відомо наприкінці квітня в ході засідання земельної комісії Львівської районної ради. Саме ця рада має ухвалити остаточне рішення про розширення Сокільників, оскільки архітектурно-містобудівна рада Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) ще наприкінці 2024-го рекомендувала затвердити зміни до генерального плану села, раніше ухваленого депутатами сільради.

При цьому влада Львова на розширення Сокільників формально вплинути не може, хоча саме в обласному центрі працюватимуть, вчитимуться та відвідуватимуть лікарів десятки тисяч нових мешканців передмістя. Та й нові багатоповерхівки будуть приєднані до львівських інженерних мереж. Тому не дивно, що 1 травня питання нового генплану Сокільників розглядали на сесії Львівської міськради, запросивши туди замість сільського голови Тараса Сулимка «громадських активістів», які підтримують позицію мера Львова.

За словами Андрія Садового, причиною виникнення скандальної ситуації у Сокільниках стало бажання забудовників заробити грошей. «Користуючись тим, що всі наші спеціальні служби займаються війною, деякі ділки вирішили заробити багато грошей. І вже йдуть торги з продажу тієї землі забудовникам, хто скільки має заплатити. Тобто вбивається перспектива розвитку міста. Це кримінальний злочин. Я думаю, що депутати сільради, які голосували за цей генплан, вони навіть до кінця не розуміють нюансів», – сказав міський голова, додавши, що їхні дії має перевірити СБУ.

«За останні 100 років, аеропорт Heathrow у Лондоні збільшився у 20 разів. Сьогодні у світі є проста тенденція: є летовище, є місто. Я не знаю, чи то була свідома дія, чи ні. Бо будь-яка дія генплану з намірами забудови вбиває розвиток львівського летовища. І однозначно вона вбиває перспективи розвитку міста. І ми з міста перетворюємось у велике село», – заявив Андрій Садовий.

При цьому за майже два десятиліття правління Садового Львів справді перетворюється на «велике село», однак зовнішні чинники тут ні до чого. Саме міський голова підтримує проведення на вулицях та площах Львова «фестивалю дідухів» та інших суто сільських дійств, які в історичному місті виглядають дико. Так що територіальна експансія Сокільників є досить символічною: село просто прийшло за своїм.

Ужгородська міська рада публічно виступила проти СБУ

В Закарпатській області очікується чергове «перезавантаження» місцевої влади. Першою ластівкою став удар СБУ по одному з основних спонсорів партії «Рідне Закарпаття», яка має фракцію в обласній раді та понад 300 депутатів у місцевих радах Закарпаття різного рівня. Спецслужба вимагала звільнити заступника міського голови Ужгорода Євгена Плавайка, який є висуванцем цієї партії, проте депутати міськради демонстративно відмовилися це зробити.

Партію «Рідне Закарпаття» створили у 2018 році одразу чотири депутати Верховної від Закарпатської області – Роберт Горварт, Валерій Лунченко, Василь Петьовка і Владислав Поляк. Звісно, всі вони водночас були (і залишаються) впливовими бізнесменами. На місцевих виборах восени 2020 року партія зайняла перше місце на виборах до Закарпатської обласної ради, отримавши 17,78% голосів та 12 депутатських мандатів. Всього у місцевих радах різного рівня на Закарпатті партія отримала 347 депутатів.

Звісно, що такий результат був би неможливий без потужних фінансових вливань в партію. Одним з важливих спонсорів «Рідного Закарпаття», крім згаданих вище депутатів ВР, був і є закарпатський бізнесмен Валерій Пересоляк. Його багато років називали одним з головних контрабандистів краю, і у квітні 2021 року це «звання» було формалізоване: Пересоляк потрапив у перелік 10 топ-контрабандистів України, проти яких рішенням РНБО на три роки було запроваджено санкції.

Незважаючи на це, у липні 2023 року Пересоляк допоміг тодішньому губернатору Закарпаття Віктору Микиті взяти під контроль міську владу в обласному центрі. Тоді одним із заступників мера Ужгорода Богдана Андріїва було призначено депутата Закарпатської обласної ради від «Рідного Закарпаття» Євгена Плавайка, який є кумом Валерія Пересоляка та віце-президентом футбольного клубу «Минай», що належить Пересоляку.

У квітні 2024 року санкції проти Пересоляка продовжені не були, хоча вони й раніше не особливо заважали контрабандисту займатися бізнесом та політикою. Однак після того, як у вересні того ж року Віктор Микита став заступником керівника Офісу президента України, Валерій Пересоляк, схоже, не зміг знайти спільної мови з новим губернатором Закарпаття – Мирославом Білецьким.

Конфлікт став публічним, коли Богдан Андріїв виніс на позачергову сесію Ужгородської міської ради єдине питання – про дострокове припинення повноважень заступника міського голови Євгена Плавайка. Звільнення ініціювалося на підставі частини 3 статті 23 Закону України «Про державну таємницю» та з огляду на лист Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 28.03.2025 №58/26-2110дск. У пояснювальній записці до проекту рішення було зазначено, що Плавайко займає посаду, «яка передбачає допуск та доступ до державної таємниці», однак через «відмову в допуску» з боку СБУ «виникла необхідність унормувати перебування зазначеної особи на службі».

Проте на сесії Ужгородської міськради 29 квітня за те, щоб «припинити достроково повноваження заступника міського голови Плавайка Євгена Васильовича», проголосували лише шість депутатів (всі – від партії «Слуга народу»). 8 депутатів утрималися, а 11 взагалі не голосували. Хоча жодного голосу «проти» не було, під час обговорення питання лунали вигуки «Хто така СБУ?», мовляв, чого спецслужба має диктувати умови міським обранцям.

Незважаючи на рішення депутатів, 30 квітня міський голова Ужгорода Богдан Андріїв своїм розпорядженням тимчасово відсторонив від виконання обов’язків свого заступника Євгена Плавайка. Варто відзначити, що це відверте порушення  закону «Про місцеве самоврядування в Україні», за яким призначення та звільнення заступників міського голови належить до виключної компетенції міської ради. Жодне розпорядження міського голови не може стати підставою для відсторонення заступника без рішення сесії ради. Розпорядження мерів про відсторонення або звільнення заступників, прийняті без рішення депутатів, раніше неодноразово скасовували суди.

Однак закарпатські коментатори не впевнені, що патрону Плавайка вдасться відстояти інтереси свого кума в суді. Судячи з усього, Мирослав Білецький зараз намагається переформатувати депутатський корпус Закарпатської обласної ради під себе, і заради цього готовий на жорсткі дії. Тим більше, що йдеться про персональний конфлікт губернатора з Пересоляком, а не політичний з «Рідним Закарпаттям». Наприклад, висуванець цієї партії Василь Пинзеник, підконтрольний Роберту Горвату, залишається керуючим справами Ужгородської міської ради, і жодних претензій до нього немає ні у Закарпатської ОВА, ні в СБУ.