Західна Україна за минулий тиждень: Воєнкомів посилають «за російським кораблем»

В регіоні давно вивчили тактику співробітників ТЦК, які великими групами полюють на поодиноких чоловіків. Проте виявилося, що тактику групової атаки можна використати і проти самих людоловів.

В «День героїв» у Львові влада зневажила родичів загиблих військових

Оскільки після 2014, а особливо після 2022 року Київ займається конструюванням та насаджуванням на підконтрольній території нової ідентичності українців, для цього, зокрема, потрібні й нові свята. І тут в пригоді київським політтехнологам став той факт, що на початку квітня 1941 року Великий збір бандерівського крила Організації українських націоналістів проголосив 23 травня «Днем героїв» на знак пам’яті про засновника ОУН Євгена Коновальця, вбитого в цей день у 1938 році. В обґрунтуванні нового свята згадувалося також про Симона Петлюру, вбитого 25 травня 1926 року, і Миколу Міхновського, який повісився 3 травня 1924-го, проте головне посилання було все ж на вбивство Коновальця.

З 1991 року «День героїв» в Україні культивували націоналістичні організації бандерівського кшталту – ВО «Свобода», рух «Тризуб» тощо. Після 2014 року свято отримало підтримку влади в усій Західній Україні, проте більш-менш масові заходи відбуваються лише у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях. Їх основою завжди є панахиди за полеглими героями, проте родичі недавно загиблих військових для чиновників можуть виявитися зайвими, як це відбулося 23 травня у Львові.

З самого ранку цього дня на 86-му полі почесних поховань Личаківського цвинтаря (колишнє Марсове поле) зібралося керівництво області та міста: начальник Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) Максим Козицький, в. о. голови Львівської облради Юрій Холод та віце-мер Львова Андрій Москаленко (міський голова Андрій Садовий в одних заходах з губернатором бере участь вкрай рідко). Відбулася панахида, виступив військовий оркестр, пам’ять полеглих відзначили салютом з автоматів, потім чиновники поклали квіти до пам’ятника героям. Проте одразу кинулася в очі невелика кількість родичів загиблих військових, хоча їхніх свіжих поховань на Личакові вистачає.

Досить скоро виявилося, що більшість родичів зібралося на 76-му полі почесних поховань, де ще в 2014 році почали ховати військових, полеглих в зоні АТО. Люди понад годину під зливою чекали чиновників – бо ті не повідомили, що час початку заходу стосується лише Марсового поля. Керівник громадської організації «Родини полеглих героїв Львівщини» Вікторія Родич заявила, що представники влади вкотре продемонстрували свою непрофесійну роботу та ставлення до родин полеглих. Вона назвала поведінку обласних чиновників «показухою на кістках».

«Фарисеї під парасолями. А батьки – під дощем. Львівська обласна влада сьогодні звітує: “вшанували Героїв на Личакові”, “єдналися в молитві”, “віддали шану”. Красиві слова, парадні фото, обличчя в об’єктивах. А тим часом родини загиблих на одному з полів стояли під зливою понад годину, чекаючи тих самих чиновників. Мокрі до нитки, з квітами в руках. Без пояснень. Без вибачень. Без жодної поваги», – написала Вікторія Родич в соціальних мережах.

Після розголосу в соцмережах департамент комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОВА, який відповідав за організацію «Дня героїв», оприлюднив вибачення. Надалі чиновники пообіцяли заздалегідь узгоджувати організацію таких заходів з представниками громадськості та родинами полеглих героїв, а також повідомляти детальну програму. Керівник департаменту Юрій Горун уточнив, що наступні такі заходи планують розпочинати з 76-го поля. «Ми точно зробимо так, як це захочуть родини», – запевнив він.

В Івано-Франківську та Тернополі, де основні заходи до «Дня героїв» відбулися не на цвинтарях, а в меморіальних скверах в центрі міст, подібних конфліктів не було. В столиці Прикарпаття святкування обмежилося панахидою та виступом мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа, а от в Тернополі за участі губернатора В’ячеслава Негоди біля пам’ятної стели «Воїнам, загиблим за волю України» відбулося освячення «Дзвону пам’яті». «Його звучання щоденно нагадуватиме про жертовність та мужність захисників, а також закликатиме до роздумів про важливість боротьби та єдності української нації… Разом виборюємо перемогу, справедливий мир», – заявив голова Тернопільської ОВА.

Оскільки на пам’ятній стелі викарбувані сотні імен воїнів з Тернопільської області, які загинули на Сході з 2022 року, місцеві коментатори саркастично відзначили: якщо кожному полеглому присвятити один удар «Дзвону пам’яті», то дзвонитиме він по кілька годин щодня.

Людолови з ТЦК самі стають здобиччю. Їхні побратими погрожують самосудом

В Західній Україні всі вже давно вивчили тактику співробітників ТЦК: вони завжди ходять великою групою, в якій також є співробітники поліції, і полюють на поодиноких чоловіків, яких оточують і силою затягують до своїх бусів, що їдуть в один кінець. Проте виявилося, що тактику групової атаки можна використати і проти самих людоловів.

Як повідомив Львівський обласний ТЦК, 21 травня близько 23:00 у місті Новий Розділ їхній співробітник, старший солдат Нестор Дидик брав участь у «заходах оповіщення військовозобов’язаних громадян» (саме так воєнкоми цинічно назвали нічну облаву на чоловіків). «На проспекті Шевченка один із цивільних чоловіків на прохання пред’явити військово-облікові документи відповів хамством і образами. За кілька хвилин підбігла група з приблизно восьми чоловіків, які почали завдавати удари військовослужбовцю. Його повалили на землю і били ногами по голові. Зупинило нападників лише втручання військовослужбовців», – сказано в повідомленні.

У ТЦК поінформували, що Дидика забрала карета «швидкої». Після побиття військовий перебуває у Стрийській районній лікарні зі струсом мозку, переломом ребра та забиттями. «Нестор Дидик – майданівець. З лютого 2022 року – доброволець у російсько-українській війні. У складі 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ боронив країну на Донеччині, Луганщині і Харківщині. За станом здоров’я переведений на службу в ТЦК. У 2025 році він продовжує служити українському народові – і тепер його життю вже загрожують кулаки своїх, тих, кого він захищав», – пафосно написали в ТЦК.

Проте на цьому історія не закінчилася. 23 травня на офіційній сторінці 103-ї бригади тероборони в мережі Фейсбук з’явилася заява з вимогами і погрозами. «Вимагаємо швидкої реакції правоохоронних органів, встановлення всіх причетних та справедливе покарання для них. Ми залишаємо за собою право контролювати хід цієї справи та звертатися до всіх рівнів влади, якщо реакція буде млявою або формальною», – йшлося у ній.

Військові наголосили, що будь-який напад на їхнього побратима в тилу – це удар по всій армії, і на такий удар завжди буде відповідь. «У містах, де ходять наші побратими, не буде місця шакалам. Ми не дозволимо в тилу топтати тих, хто тримав і тримає фронт. Ви відповідатимете. Перед законом. Перед суспільством. Перед совістю – якщо вона в когось із вас залишилася», – пригрозили вони самосудом. Також бригада звернулися до громадян із закликом «не бути байдужими і поважати тих, хто в найстрашніший момент для країни не злякався та став на її захист».

Сам Нестор Дидик в коментарі державному телеканалу «Суспільне» розповів, що його побили шестеро чоловіків. «Я завжди представляюся: "Добрий вечір, Стрийський ТЦК, перевірка військово-облікових документів". І відразу почув від одного з них: “Зараз ти підеш за російським кораблем”. Підбігли його колеги, почали бити по голові…», – пожалівся він журналістам.

Речник оперативного командування «Захід» Олег Домбровський підтвердив, що на території Львівщини це не перший випадок, коли військовослужбовцям ТЦК завдали шкоди під час виконання обов’язків. У прес-службі поліції повідомили, що за фактом побиття військового розпочали кримінальне провадження. Нападників шукають, за скоєне їм загрожує позбавлення волі на строк до трьох років. Проте наразі про затримання хоча б когось із них інформації немає. Схоже, громадяни не вважають співробітників ТЦК своїми захисниками, незважаючи на всі заклики військових.

Майже половина нелегальних АЗС країни зосереджена в Західній Україні

Західна Україна залишається лідером серед регіонів країни за кількістю нелегальних автозаправних станцій – на її території у травні діяла майже половина з усіх нелегальних АЗС. Про це 22 травня повідомило професійне об’єднання «Нафтогазова асоціація України» (НАУ), до якого входять найбільші гравці нафтогазового ринку (WOG, ОККО, «Amic Україна», SOCAR, KLO, UPG, Orlen, «Паралель», «Укргазвидобування» й «Укрнафта»).

За повідомленням НАУ, перше місце серед усіх областей України займає Львівська – тут виявлено 87 нелегальних АЗС, з яких у самому Львові – 24. В трійку лідерів за цим показником в Західній Україні входять також Івано-Франківська область (34 нелегальні АЗС) та Рівненська область (23).

В інших областях регіону нелегальних автозаправних станцій трохи менше: у Чернівецькій області – 19, у Хмельницькій – 16, в Тернопільській – 10, в Закарпатській – 5. Менше всього нелегальних АЗС знайшли у Волинській області – лише 2. Загалом їх в Західній Україні 196 – тобто 45,8% від загальної кількості по всій країні (428).  

Причому це проблема не лише для державного та місцевого бюджетів, які не отримують від цих АЗС відповідних податків та платежів, але й для водіїв. Справа у тому, що такі станції, як правило, торгують контрафактним паливом. Так, кілька тижнів тому територіальне управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Чернівецькій області повідомило про викриття злочинної групи, яка налагодила масштабне виробництво та збут неякісного пального.

За інформацією БЕБ, зловмисникам вдалося виготовити й реалізувати понад 300 тисяч літрів фальсифікованих нафтопродуктів, заробивши на цьому майже 17 мільйонів гривень тіньового прибутку. Щоб збільшити обсяги фальсифікату, зловмисники додавали до бензину марки А-95 газовий конденсат та інші невідомі присадки, які змішували безпосередньо в автоцистернах. Експертиза показала, що таке пальне не відповідало державним стандартам та екологічним вимогам.

Махінатори діяли у змові з посадовими особами кількох компаній, які торгували нафтопродуктами, та збували фальсифікат під виглядом якісного бензину через мережу автозаправних станцій у Чернівецькій, Івано-Франківській та Хмельницькій областях, сказано у повідомленні. Судячи з усього, йдеться саме про ті  нелегальні АЗС, які виявили експерти «Нафтогазової асоціації України».