Західна Україна за минулий тиждень: Силовий опір сваволі ТЦК та нові кадрові зміни

У Львові, де в грудні 2025 року при спробі силової мобілізації зарізали співробітника ТЦК, зафіксовано чергові збройні атаки проти людоловів у формі.

У Львові росте опір сваволі ТЦК

У Львові на минулому тижні відбулися одразу дві акції силового опору чоловіків спробам їх «бусифікувати». У першому випадку чоловік вдарив співробітника ТЦК ножем, у другому – обстріляв бус людоловів.

Чоловік мобілізаційного віку ножем поранив військовослужбовця ТЦК, повідомили 13 січня у прес-службі Львівської обласної прокуратури. Це відбулося під час «заходів із оповіщення населення щодо мобілізації» – так офіційно називається полювання на рекрутів, яке на вулицях населених пунктів здійснюють групи зі співробітників ТЦК та поліції.

Подія сталася у Шевченківському районі Львова, постраждав 47-річний співробітник  Галицько-Франківського Об’єднаного районного ТЦК, який був при виконанні службових обов’язків.

«У той час військовослужбовці разом з поліцією проводили заходи з оповіщення населення щодо мобілізації поблизу одного з торгових центрів. Під час перевірки обліково-реєстраційних документів 46-річний місцевий мешканець витягнув ніж і вдарив ним військового у живіт», – сказано у повідомленні. За даними прокуратури, після скоєного чоловік сів у свій мікроавтобус та втік. Пораненого військовослужбовця доправили до лікарні, де він перебуває досі.

Поліцейські розшукали ймовірного нападника та затримали його. Чоловіку повідомили про підозру у насильстві щодо службової особи, яка виконує громадський обов’язок (ч. 3 ст. 350 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

А наступного дня у селищі Рудно (входить до складу Львова) невідомий обстріляв бус «групи оповіщення» ТЦК. У відділі комунікації поліції Львівської області повідомили, що близько 10:00 на перехресті вулиць Лесі Українки та Небесної Сотні у Рудно водій авто Volkswagen Passat здійснив кілька пострілів з травматичної зброї по мікроавтобусу Volkswagen Transporter, де перебували військовослужбовці ТЦК, які здійснювали «заходи з оповіщення». Після цього водій легковика поїхав з місця події у невідомому напрямку.

Речниця поліції Львівської області Аліна Подрейко повідомила, що внаслідок події ніхто не постраждав. Бус військовослужбовців ТЦК отримав механічні пошкодження. На оприлюднених в інтернеті фото й відео видно, що нападник здійснив щонайменше три постріли по мікроавтобусу – саме стільки отворів від куль є на склі з лівого боку авто.

Поліцейські вжили заходів для встановлення місця перебування та затримання ймовірного стрільця. У Львові оголосили план-перехоплення, проте чоловіка досі не затримали. 15 січня поліція лише повідомила, що встановила особу стрільця – це нібито 28-річний мешканець Львівського району. Його пошуки тривають.

За фактом обстрілу буса ТЦК у Рудному слідчі поліції розпочали кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 (Хуліганство) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання – позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Нагадаємо, 3 грудня 2025 року у Львові під час спроби «бусифікації» 30-річний місцевий мешканець вдарив ножем у стегнову артерію співробітника ТЦК, від чого той помер у лікарні. Чоловіка затримали і арештували, на суді він заявив, що не вважає себе винним, оскільки захищався від спроби його викрасти.

На початку січня командування Сухопутних військ ЗСУ, в чиєму підпорядкуванні перебуває мережа ТЦК, повідомило, що загалом у 2025 році  здійснено 272 напади на співробітників ТЦК, четверо з яких загинули. Регіональний розподіл нападів невідомий, а загиблі співробітники ТЦК, крім Львова, зафіксовані також в Одеській та Полтавській областях – відповідно, двоє та один.

Лицемірна підтримка внутрішньо переміщених осіб на Закарпатті

До Ужгорода на минулому тижні прибув Олексій Харченко, начальник так званої Луганської обласної військової адміністрації (ОВА), під контролем якого не перебуває жодного населеного пункту в Луганській області. Чиновник 16 січня підписав з начальником Закарпатської ОВА Мирославом Білецьким меморандум про співпрацю між двома адміністраціями.

Крім того, Харченко провів зустріч зі спеціально відібраними біженцями з Луганської області – в Україні цих людей називають «внутрішньо переміщеними особами» (ВПО). Однак «картинку» зіпсувала оприлюднена днями інформація про зловживання закарпатських громад з коштами, виділеними західними донорами на проекти підтримки ВПО.

Про підписання меморандуму повідомив у соціальних мережах Мирослав Білецький, який підкреслив, що головна мета документа – об’єднати зусилля щодо підтримки мешканців Луганської області, внутрішньо переміщених осіб та постраждалих від військової агресії, які проживають зараз на Закарпатті. Йдеться про забезпечення постійним або тимчасовим житлом, доступ до соціальних гарантій. «Допомагали, підтримували і продовжимо це робити, бо ми – єдиний народ, у національному коді якого закладено підставити дружнє плече ближньому у скрутній ситуації», – пафосно написав губернатор Закарпаття.

Після цього Харченко, Білецький та мер Ужгорода Богдан Андріїв поїхали до так званого «гуманітарного штабу Новоайдарської селищної військової адміністрації Луганської області», який ще у вересні 2022 року відкрив тодішній начальник Луганської ОВА Сергій Гайдай.

Нагадаємо, Сергій Гайдай тісно пов’язаний із Закарпатською областю. У 2015-2018 роках він був головою Мукачівської районної державної адміністрації (РДА). Потім він певний час був радником патронатної служби голови Закарпатської ОДА Ігоря Бондаренка, фактично виконуючи функції «тіньового губернатора».

З жовтня 2019-го по березень 2023 року Гайдай керував Луганською обласною державною, пізніше військовою адміністрацією, але був звільнений через обґрунтовані підозри в корупційній діяльності. У березні 2024 року Зеленський призначив його начальником Мукачівської районної військової адміністрації, але у серпні 2025-го чиновника звільнили за корупцію під час закупівель дронів і засобів РЕБ.

Проте всі ці перипетії не вплинули на діяльність згаданого «гуманітарного штабу», який використовується властями для освоєння коштів, призначених на підтримку ВПО – як бюджетних, так і західних. Тому не дивно, що на зустріч із чиновниками запросили менше десятка колишніх мешканців Луганської області, котрі мало не з листочка озвучували потреби, проблеми та пропозиції від імені ВПО.

Судячи з усього, це була спішно організована антикризова акція, адже 14 січня Омбудсман України Дмитро Лубінець повідомив про виявлення на Закарпатті грубого порушення – одна із громад використала з комерційною метою відремонтоване за кошти міжнародних партнерів приміщення, призначене для проживання ВПО.

Йдеться про Дубриницько-Малоберезнянську громаду в Ужгородському районі. За даними перевірки, житло для ВПО було готове ще понад два роки тому: ремонт завершено, умови створено, кошти західних донорів – використано. Але замість поселення людей будівлю передали в оренду місцевому бізнесу строком на три роки, за 500 тисяч гривень на рік.

«Відповідно до чинних державних механізмів, проживання для внутрішньо переміщених осіб є безкоштовним, а витрати на комунальні послуги мають покриватися з державного бюджету. Натомість у цій будівлі вимушено переміщених осіб так і не було. Дубриницька громада позбавила 100 осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії, без даху над головою. Поки держава щодня евакуйовує цивільне населення із зон бойових дій, у тиловому Закарпатті місцева громада заробляє гроші на людському горі», – написав Лубінець у соціальних мережах.

Жодних коментарів щодо цієї інформації не пролунало ні від Мирослава Білецького, ні від його попередника Віктора Микити, який нині є заступником керівника Офісу президента. Микита кілька останніх днів перебував на Закарпатті, де брав участь в урочистостях з нагоди відкриття пішохідної смуги на пункті перетину кордону зі Словаччиною. Очікували його і в «гуманітарному штабі», проте в останній момент чиновник на зустріч не прийшов.

Заміна губернаторів в Західній Україні продовжується

На минулому тижні Зеленський призначив нового голову Тернопільської обласної військової адміністрації, а також звільнив голову Волинської ОВА. Зміна третього поспіль губернатора в регіоні викликало тривожні очікування в інших областях Західної України, насамперед у Львівській.

Довгий час фаворитом в боротьбі за посаду губернатора Тернопільської області вважався присланий з Києва Володимир Василенко, однак ввечері 12 січня з’явився указ Зеленського про призначення начальником Тернопільської ОВА діючого віце-губернатора Тараса Пастуха. Пастух народився і виріс, в тому числі в політичному сенсі, в Тернопільській області.

Політичну кар’єру він розпочав в кінці 1990-х, був помічником депутата Верховної Ради Михайла Ратушного, а з 2006 року – депутатом Тернопільської обласної ради. У 2008-2010 роках Пастух очолював Бучацьку районну адміністрацію. У липні 2014 року він пішов добровольцем в армію, служив у розвідувальній роті 128-ї гірсько-піхотної бригади, брав участь в АТО. Восени того ж року пройшов до Верховної Ради від одного з округів Тернополя за підтримки партії «Самопоміч» (проект мера Львова Андрія Садового).

В новий склад Верховної Ради у 2019 році Пастух не потрапив. У 2020-2021 роках він працював віце-губернатором Харківської області, з початком повномасштабної війни повернувся до армії. У липні 2022 року підірвався на міні і втратив частину ноги. Після тривалої реабілітації і протезування у лютому 2025 року Тараса Пастуха було призначено заступником начальника Тернопільської ОВА.

Зрозуміло, що з такою героїчною біографією він переміг в апаратній війні Володимира Василенка, хоча того підтримував віце-прем’єр Олексій Кулеба. Пастух цілком вписується в логіку призначень на пости губернаторів в Західній Україні людей з бойовим досвідом – на кшталт нового начальника Чернівецької ОВА, поліцейського генерала з Донбасу Руслана Осипенка.

Когось подібного варто очікувати і на посту нового губернатора Волині, адже 12 січня начальника Волинської ОВА Івана Рудницького було звільнено, і він одразу ж став заступником голови Служби безпеки України. Рудницький є генералом СБУ, і до призначення губернатором працював на керівних посадах в главках спецслужби в кількох областях Західної України, проте участі у бойових діях він не брав. Нинішній виконувач обов’язків начальника Волинської ОВА, класичний чиновник Роман Романюк, навряд чи займе губернаторське крісло, вважають місцеві коментатори.

В низці сусідніх областей теж обговорюють можливу зміну губернаторів. Якщо Мирослав Білецький може розраховувати на підтримку Віктора Микити в Офісі президента, а Сергій Тюрін (Хмельницький) – на протекцію спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука, то Олександр Коваль (Рівне), Світлана Онищук (Івано-Франківськ) та Максим Козицький (Львів) не можуть почуватися впевнено.

Зокрема, у Львові знову пішли розмови про перехід Козицького до Києва, особливо після призначення 14 січня Дениса Шмигаля віце-прем’єром та міністром енергетики. Шмигаль з часів роботи директором департаменту економіки Львівської ОДА добре знайомий з батьком нинішнього губернатора Львівщини, Зиновієм Козицьким, для бізнесу якого призначення сина заступником міністра енергетики було б дуже вигідним.